Він сидить на смереці у розлогому гнізді, яке нагадує великого капелюха. Чекає, а до нього йдуть знедолені, ображені, безнадійно хворі, ті, котрі були у безвиході.
На цю місію – рятувати людей – благословив Лелеку Добре Серце Сам Всевишній.
З вирію повертався сам, був у розпачі: його лелька загинула, він теж відчував близький кінець.
Якась невидима сила підняла його вгору. Коли голова і крила торкнулися променисто-голубої брами, вона відчинилася, і Лелеку засліпило яскраве золотаве світло, а згори пролунав голос:
- Творіння моє, не журися, що став безсилим, ти ще послужиш людям. Я благословляю тебе лікувати хворих, зцілювати їх, допомагати нещасним, наставляти на добру дорогу тих, хто загубив себе і звернув зі своєї життєвої стежини. Ти будеш Моїм посланцем на Землі і робитимеш усе, щоб світ ставав кращим. Обнімай людей своїми крильми. Облагороджуй їх.
Лелека покірно схилив голову і смиренно склав крила. З тих пір він ревно виконує повеління Творця.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 12484 раза. Голосов 8. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Семь предсмертных слов нашего Спасителя - Лариса Зуйкова 1. «Иисус же говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают….» Лук 23:34
2. «И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю»
Лук. 23:43.
3. «Иисус, увидев Матерь и ученика тут стоящего, которого любил, говорит Матери
Своей: Жено! се, сын Твой. Потом говорит ученику: се, Матерь твоя!»
Ин. 19:26-27.
4. «Элои! Элои! ламма савахфани?» Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
Мар.15:34
5. «жажду» Ин. 19:26-28.
6. «совершилось!» Ин. 19:30
7. «Отче! в руки Твои предаю дух Мой» Лук. 23:46
